Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2026 у справі №910/13117/25, в якій я представляв інтереси позивача за первісним позовом, цікаве тим, що в одному провадженні суд одночасно розглянув дві взаємопов’язані вимоги, до яких застосував два різні правові підходи.
Перша вимога – про повернення переплати за договором поставки.
Друга – про стягнення з контрагента збитків у сумі ПДВ, яку постачальник не зміг зменшити через незареєстрований розрахунок коригування.
Первісний позов суд задовольнив повністю. А от у задоволенні зустрічного позову про стягнення збитків відмовив.
На мою думку, практична цінність цього рішення полягає саме в тому, що суд ще раз показав: незареєстрований розрахунок коригування (РК) сам по собі не означає автоматичного виникнення у контрагента обов’язку компенсувати суму ПДВ як збитки.
Фабула справи
Між сторонами був укладений договір поставки.
Покупець (мій клієнт) здійснив передоплату за товар.
Згодом сторони погодили зменшення обсягу поставки. У зв’язку з цим постачальник мав повернути частину отриманої передоплати, у тому числі суму ПДВ у розмірі 276 216 грн.
Для коригування своїх податкових зобов’язань постачальник склав розрахунок коригування до податкової накладної. Однак його реєстрацію було спочатку зупинено, а потім ДПС відмовила у реєстрації.
Після цього постачальник повернув більшу частину переплати, але суму, що відповідала ПДВ, залишив у себе, мотивуючи це тим, що без зареєстрованого РК він не може зменшити свої податкові зобов’язання і фактично поніс збитки.
Саме тому у справі виникли два самостійні позови.
Дві вимоги – два різні результати
Первісний позов
Мій клієнт звернувся до суду з вимогою стягнути неповернуту частину передоплати.
Суд встановив, що після зміни умов поставки підстава для утримання цих коштів відпала, а тому вони підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.
У результаті суд наш позов задовольнив і стягнув з відповідача:
- 276 216 грн основного боргу;
- 10 975,63 грн 3% річних;
- 46 256,15 грн інфляційних втрат.
Зустрічний позов
У відповідь постачальник просив стягнути з покупця ті ж самі 276 216 грн, але вже як збитки.
Аргумент був таким: через незареєстрований розрахунок коригування постачальник не зміг зменшити свої податкові зобов’язання з ПДВ, а тому ця сума стала його збитками.
Саме в цій частині суд повністю відмовив.
Чому суд відмовив у стягненні збитків
Для стягнення збитків необхідно довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
- протиправну поведінку;
- наявність збитків;
- причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою та збитками;
- вину.
Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає можливість стягнення збитків.
У цій справі суд дійшов висновку, що постачальник не довів одразу два необхідні елементи:
- Не було доведено протиправної поведінки покупця. Мій клієнт довів, що рішення про його відповідність критеріям ризиковості були скасовані адміністративними судами як незаконні.
- Суд не встановив причинно-наслідкового зв’язку між поведінкою мого клієнта та заявленими збитками.Хоча реєстрація розрахунку коригування була спочатку зупинена через статус ризикового платника, остаточне рішення ДПС про відмову в реєстрації ґрунтувалося вже на іншій підставі – поданні документів, складених із порушенням законодавства.
Крім того, саме постачальник відповідно до Податкового кодексу України подавав пояснення та документи для розблокування РК.
За таких обставин суд дійшов висновку, що постачальник не довів, що саме поведінка мого клієнта стала безпосередньою причиною виникнення заявлених збитків.
Саме недоведеність протиправної поведінки та причинного зв’язку стала підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.
Що це означає на практиці
Ця справа не означає, що суму ПДВ, пов’язану з незареєстрованим розрахунком коригування, взагалі неможливо стягнути як збитки.
Навпаки, суд підтвердив загальний підхід, що така вимога можлива, але лише за умови доведення всіх елементів складу цивільного правопорушення.
Із цього рішення можна зробити кілька практичних висновків:
По-перше. Сам факт незареєстрованого РК ще не означає автоматичного виникнення збитків, які має компенсувати контрагент.
По-друге. У подібних спорах необхідно аналізувати не лише причину зупинення реєстрації РК, а й остаточну підставу відмови ДПС у його реєстрації. Саме вона може мати вирішальне значення для встановлення причинного зв’язку.
По-третє. Вимога про повернення переплати та вимога про відшкодування збитків – це різні способи захисту права, які мають різний предмет доказування. Те, що одна вимога є обґрунтованою, ще не означає автоматичного задоволення іншої.
FAQ
Чи можна стягнути з контрагента суму ПДВ через незареєстрований розрахунок коригування?
Так, але лише за умови доведення всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки контрагента, наявності збитків, причинного зв’язку між ними та вини.
Чи достатньо довести, що контрагент був ризиковим платником ПДВ?
Ні. Сам по собі факт ризиковості або навіть незаконного включення до переліку ризикових ще не означає автоматичної відповідальності перед контрагентом. Необхідно довести, що саме це стало безпосередньою причиною виникнення збитків.
Чому в цій справі суд одночасно задовольнив один позов і відмовив у другому?
Тому що первісний позов ґрунтувався на правилах про повернення безпідставно збережених коштів (стаття 1212 ЦК України), тоді як зустрічний позов був вимогою про відшкодування збитків. Це різні способи захисту права, які передбачають різний предмет доказування.
Матеріал підготовлено на основі рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2026 у справі №910/13117/25, яке набрало законної сили 17.02.2026.
Якщо вас цікавить питання відшкодування втрат через податкові накладні, рекомендую також прочитати:
- Стягнення збитків за нереєстрацію податкової накладної контрагентом
- Ризиковий платник ПДВ
- Таблиця даних платника ПДВ
- Податкові перевірки
