Постанова Верховного Суду від 06.02.2026 у справі №904/2953/24, на яку останнім часом дедалі частіше посилаються відповідачі в спорах про збитки за незареєстровану податкову накладну, не означає відступу від усталеної практики. Це прямо підтвердила постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 у справі №902/1732/25, в якій я представляв позивача: суд залишив у силі рішення про стягнення з постачальника 580 664,25 грн збитків, незважаючи на те, що відповідач посилався саме на цю нову постанову ВС як на підставу для скасування.
Суть спору
Мій клієнт (покупець) і ФОП (постачальник) працювали за договором поставки. У вересні 2024 року постачальник поставив товар на суму 3 483 985,50 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 580 664,25 грн. Покупець повністю оплатив поставку, а постачальник склав та подав податкову накладну на реєстрацію.
Однак реєстрацію податкової накладної було зупинено, а згодом податковий орган відмовив у її реєстрації. Постачальник оскаржив це рішення до адміністративного суду, але програв спір як у першій, так і в апеляційній інстанціях.
У результаті покупець не зміг включити суму ПДВ до податкового кредиту. Як представник позивача, я звернувся до господарського суду з позовом про відшкодування збитків у розмірі втраченого податкового кредиту.
Рішення суду першої інстанції
Господарський суд Вінницької області дійшов висновку про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення та задовольнив позов у повному обсязі, стягнувши з постачальника:
- 580 664,25 грн збитків;
- 6 967,97 грн судового збору.
Аргументи відповідача в апеляції
Не погодившись з рішенням суду, постачальник оскаржив його до Північно-західного апеляційного господарського суду. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначав, що:
- він виконав усі залежні від нього дії: подав податкову накладну на реєстрацію, надав пояснення та документи після її блокування, а також оскаржив відмову податкового органу;
- відсутність реєстрації податкової накладної стала наслідком рішення ДПС, а не його протиправної поведінки;
- між діями постачальника та збитками покупця відсутній причинно-наслідковий зв’язок;
- висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.02.2026 у справі №904/2953/24, виключають можливість покладення на постачальника цивільно-правової відповідальності лише на підставі включення відповідного положення до договору.
Висновок апеляційного суду
Апеляційний суд не погодився з доводами відповідача та залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Реєстрація податкової накладної – це обов’язок, який п. 201.10 ст. 201 ПК України покладає на продавця товарів чи послуг. Зупинення реєстрації контролюючим органом не звільняє постачальника від цього обов’язку: подання пояснень і документів за наслідками зупинення є складовою процедури реєстрації. І саме від повноти й переконливості цих наданих постачальником документів залежить, чи буде накладну зареєстровано. Якщо постачальник не довів реальність операції, то відмова в реєстрації є прямим наслідком саме його бездіяльності, а не рішення податкової.
Як і суд першої інстанції, апеляційний суд застосував усталену чотириелементну конструкцію складу господарського правопорушення:
- протиправна поведінка,
- збитки,
- причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою і збитками,
- вина.
Усі чотири елементи в цій справі були встановлені: постачальник не забезпечив реєстрацію накладної (протиправна поведінка), покупець втратив податковий кредит на суму ПДВ (збитки), втрата кредиту є прямим наслідком незареєстрованої накладної (причинно-наслідковий зв’язок), а постачальник не довів, що вжив усіх залежних від нього заходів (вина).
Окремо апеляційний суд відхилив аргумент постачальника про те, що обов’язок реєстрації ПН є суто публічно-правовим і не може породжувати цивільну відповідальність перед контрагентом. Суд послався на сталу позицію Великої Палати Верховного Суду (постанови від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 та від 01.03.2023 у справі №925/556/21): обов’язок зареєструвати податкову накладну дійсно існує у відносинах платника з державою, але саме від постачальника залежить, чи отримає покупець податковий кредит, а тому постачальник залишається відповідальним перед контрагентом за наслідки невиконання цього обов’язку.
Постанова набрала законної сили 30 квітня 2026 року.
Чому ця справа важлива
Останнім часом я часто стикаюся з тим, що окремі учасники спорів трактують постанову Верховного Суду від 06.02.2026 у справі №904/2953/24 як відступ від раніше сформованої практики щодо стягнення збитків за нереєстрацію податкових накладних.
У справі №902/1732/25 відповідач прямо посилався на цю постанову як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції. Проте апеляційний суд не знайшов підстав для перегляду підходу, який вже тривалий час застосовується господарськими судами.
Тому ця постанова є ще одним аргументом на користь того, що сама по собі поява рішення Верховного Суду у справі №904/2953/24 не означає автоматичної відмови у позовах про відшкодування збитків, завданих втратою права на податковий кредит.
Висновок
Справа №902/1732/25 є ще одним підтвердженням того, що постанова Верховного Суду від 06.02.2026 у справі №904/2953/24 сама по собі не означає відмову від раніше сформованої практики Великої Палати Верховного Суду. Покупець, який втратив право на податковий кредит через відсутність зареєстрованої податкової накладної, все ще не позбавлений можливості захистити свої інтереси. Господарські суди й надалі визнають втрачений податковий кредит збитками та стягують їх із контрагентів за наявності встановлених законом підстав.
Відповіді на поширені запитання
Чи відмовляють суди в стягненні збитків за незареєстровані ПН після постанови ВС у справі №904/2953/24?
Ні. Ця постанова не скасовує усталену практику Великої Палати Верховного Суду щодо стягнення збитків у розмірі втраченого податкового кредиту. Справа №902/1732/25 це приклад, коли апеляційний суд прямо це підтвердив, незважаючи на посилання відповідача на нову постанову.
Що робити, якщо контрагент не реєструє податкову накладну і ви втрачаєте податковий кредит?
Направити контрагенту претензію з вимогою компенсувати збитки, а в разі відмови звернутися з позовом до господарського суду. Якщо причиною є зупинення реєстрації податкової накладної, то варто перевірити, чи вичерпав постачальник процедуру оскарження відмови – детальніше про це на сторінці Розблокування податкових накладних.
Чи можна стягнути збитки, якщо постачальник оскаржував відмову податкової в адміністративному суді, але програв?
Так. Відмова суду визнати незаконним і скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не звільняє постачальника від цивільної відповідальності перед покупцем. Навпаки, рішення суду може підтверджувати правомірність відмови контролюючого органу та факт невиконання постачальником своїх обов’язків.
Чи має значення статус ризиковості платника ПДВ для такого спору?
Так, оскільки часто саме статус ризикового платника є причиною зупинення реєстрації податкової накладної. Якщо ваше підприємство має такий статус, доцільно завчасно розглянути процедуру виключення з переліку ризикових платників, щоб зменшити ризик подальших спорів про збитки.
Скільки коштує юридичний супровід справи про стягнення податкових збитків?
Вартість залежить від складності спору, кількості інстанцій та обсягу доказової бази. Орієнтовні розцінки на ведення подібних справ – на сторінці «Вартість юридичного супроводу судових спорів».
Підготовлено за матеріалами справи №902/1732/25 (Господарський суд Вінницької області, Північно-західний апеляційний господарський суд).
Автор статті – адвокат Сергій Ситник, представник позивача у цій справі.
