У цій статті ви дізнаєтесь:
- коли запит ДПС є законним;
- у яких випадках можна не відповідати;
- чому не варто одразу надсилати документи;
- як правильно оформити мотивовану відмову;
- які ризики виникають у разі неправильної реакції на запит.
Відповідати на запит ДПС обов’язково лише тоді, коли він оформлений з дотриманням усіх вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – належно вручений, підписаний уповноваженою особою, з печаткою та з конкретними фактами, що підтверджують підставу для його надсилання. Якщо хоча б одна з цих вимог порушена, ви звільнені від обов’язку надавати інформацію. Але навіть якщо запит незаконний, просто проігнорувати його це помилкова стратегія. Правильна – надати на нього мотивовану письмову відмову.
Про те, як оцінити запит на предмет його обґрунтованості, чим ризикує бізнес у разі вибору неправильної реакції та як виглядає грамотна відмова у наданні документів у відповідь на незаконний запит розповідаю нижче.
Чим небезпечний запит ДПС для бізнесу
Для податкового органу запит про надання інформації це інструмент збору доказової бази, а для платника податків – точка, з якої часто починається весь ланцюжок податкового спору:
запит → позапланова перевірка → акт → податкове повідомлення-рішення (ППР) → оскарження ППР.
Неправильна реакція на запит може створити для вас три типи ризиків:
- Штраф. Ненадання відповіді (або неповна відповідь) на запит, надісланий відповідно до пп. 6–8 підпункту 73.3.1 ст. 73 ПКУ, тягне штраф у розмірі 5 мінімальних зарплат (станом на липень 2026 року це 43 235 грн). В інших випадках, передбачених ст. 73 ПКУ, – 1 мінімальна зарплата (8 647 грн). Сплата штрафу при цьому не звільняє від обов’язку надати інформацію.
- Позапланова перевірка. Ненадання відповіді на законний запит є самостійною підставою для призначення позапланової документальної перевірки (пп. 78.1.1 ПКУ). Недопуск інспекторів до такої перевірки може закінчитися адміністративним арештом майна. З іншого боку, допуск до перевірки буде означати, що незаконність призначення перевірки доведеться доводити вже на етапі оскарження її результатів у суді.
- Зайве розкриття інформації. Надавши на незаконний запит більше документів, ніж ви зобов’язані, ви власноруч формуєте доказову базу, яка згодом може бути використана проти вас в акті перевірки та в суді.
Три ознаки законного запиту
Перед тим як почати збирати документи, потрібно перевірити сам запит. Для цього не потрібно багато часу, алерезультат перевірки визначає всю подальшу стратегію.
✅ Ознака 1 – належне вручення.
Запит вважається врученим лише якщо він надісланий поштою з повідомленням про вручення, переданий особисто під розписку або надійшов через електронний кабінет (за умови, що ви подали заяву про отримання документів через е-кабінет, або є фінансовим агентом у випадках, визначених ПКУ). Лист на корпоративну електронну пошту не є належним врученням запиту і строк на відповідь від нього не відраховується.
✅ Ознака 2 – підпис і печатка.
Запит має бути підписаний керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженою особою та скріплений печаткою податкового органу. Відсутність будь-якого із цих реквізитів є самостійною підставою для відмови у наданні відповіді на такий запит.
✅ Ознака 3 – конкретна підстава. Ключове слово у даному випадку – «конкретна»: у запиті мають бути зазначені факти, які підтверджують підставу для надсилання запиту. Вичерпний перелік таких підстав визначено пп. 73.3.1 ст. 73 ПКУ (виявлені факти можливих порушень, недостовірність даних у декларації, зустрічна звірка тощо).
Найпоширенішим порушенням, яке я зустрічаю в запитах ДПС, є саме відсутність у запиті конкретних фактичних підстав для його надсилання. І саме з цієї причини у більшості випадків, коли мене залучають до аналізу запиту ще до надання відповіді, обирається стратегія мотивованої відмови у наданні документів.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що запит контролюючого органу має містити не лише посилання на норму ПКУ, а й конкретні фактичні підстави його направлення. Без зазначення таких фактів платник податків позбавлений об’єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та документальне підтвердження. Такий підхід, зокрема, простежується у постановах Верховного Суду у справах №815/2596/17 та №826/12244/14.
Якщо запит законний: строки та форма відповіді
Коли запит відповідає всім вимогам, то виникає обов’язок надати на нього відповідь. Зробити це потрібно у чітко відведені строки:
- 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту – якщо запит пов’язаний із зустрічною звіркою;
- 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту – в усіх інших випадках.
Відповідь надається письмово, за підписом керівника підприємства або уповноваженої особи, з копіями засвідчених документів.
📌 Важливий нюанс, який дозволяє скоротити обсяг роботи: якщо ДПС уже запитувала ці документи раніше і ви їх надавали, повторно подавати їх не потрібно – достатньо вказати дату та номер листа, яким документи надавалися.
Чому мовчання це найгірша стратегія, навіть якщо запит незаконний
Звільнення від обов’язку відповідати на незаконний запит не означає, що запит можна просто покласти в шухляду.
Проблема в тому, що вашу оцінку запиту як незаконного податковий орган не поділяє за замовчуванням. Якщо ви промовчали, з точки зору ДПС ви є платником податків, який не відповів на запит. Далі за сценарієм – штраф і/або наказ про позапланову перевірку. Доводити незаконність запиту доведеться вже постфактум, в адміністративному чи судовому оскарженні, що завжди довше і дорожче, ніж правильне складення одного листа.
Мотивована відмова це той документ, яким ви фіксуєте: запит отримано, проаналізовано, і відповідь не надається з конкретних правових підстав.
У листі-відмові потрібно:
У листі-відмові потрібно:
- зазначити реквізити запиту (дату, номер);
- конкретно вказати, яку саме вимогу п. 73.3 ст. 73 ПКУ порушено;
- послатися на пп. 73.3.4 ПКУ як підставу звільнення від обов’язку відповіді;
- підписати, скріпити печаткою (за наявності) та надіслати способом, що фіксує відправлення (опис вкладення, повідомлення про вручення або відправлення через е-кабінет).
Така відмова виконує дві функції одночасно: позбавляє ДПС аргументу про те, що платник проігнорував запит, і закладає доказову базу на випадок, якщо спір усе ж дійде до оскарження перевірки чи ППР.
Кейс із практики
Ситуація. До мене звернувся клієнт, який отримав запит ДПС із вимогою надати пояснення та документи щодо взаємовідносин із низкою контрагентів за 2019–2025 роки. Фактично податковий орган вимагав усю первинну документацію за цими операціями – обсяг, характерний радше для документальної перевірки, ніж для запиту.
Правова проблема. Аналіз запиту показав, що попри формальне посилання на п. 73.3 ПКУ, у ньому не було наведено жодного конкретного факту чи обставини, які б свідчили про можливі порушення з боку клієнта. По суті, запит підміняв собою документальну перевірку – а це різні форми податкового контролю з різним порядком проведення.
Стратегія. Було підготовлено мотивовану письмову відмову з детальним обґрунтуванням невідповідності запиту вимогам п. 73.3 ПКУ. Водночас, щоб продемонструвати добросовісність клієнта і не дати ДПС формального приводу для ескалації, разом із відмовою було надано пояснення по суті окремих питань та копії частини документів – у тому обсязі, який ми визначили як безпечний.
Результат. Штрафні санкції до клієнта не застосовувалися, позапланова перевірка у зв’язку з невиконанням запиту не призначалася.
Що робити, якщо ви отримали запит ДПС
Перші дні після отримання запиту найважливіші: саме тоді визначається, чи відповідатимете ви, у якому обсязі та як зафіксуєте свою позицію. Помилка на цьому етапі коштує дорожче, ніж на будь-якому наступному, бо кожен наданий документ і кожне написане пояснення залишаються у справі і можуть бути використані для обґрунтування вчиненого вами, на думку податкової, порушення.
Якщо ви не впевнені, чи відповідає отриманий запит вимогам закону, то краще не поспішайте ані відповідати, ані ігнорувати його. Зверніться за консультацією – я проаналізую запит, оціню ризики та підготую відповідь або мотивовану відмову. А якщо за запитом уже призначено перевірку, дивіться послуги «Супровід податкової перевірки» та «Оскарження ППР».
Рекомендую також прочитати:
- Позапланова податкова перевірка: 10 підстав призначення і як їх не спровокувати
- Підготовка до податкової перевірки (податковий аудит)
Відповіді на поширені запитання
Чи має право ДПС надіслати запит без зазначення конкретних фактів порушень?
Ні. Відповідно до пп. 73.3.1 ст. 73 ПКУ, підставою для запиту є виявлені факти, і вони мають бути зазначені в самому запиті. Загальні посилання на «аналіз інформаційних систем» без конкретики не є належним виконаннямвимог до оформлення запиту та є підставою для мотивованої відмови від надання відповіді на такий запит.
Чи може запит ДПС підміняти документальну перевірку?
Ні. Запит про надання інформації та документальна перевірка це різні форми податкового контролю з різним порядком проведення. Запит не може вимагати обсяг документів, характерний для перевірки. Водночас на практиці запит часто є передумовою до подальшої позапланової перевірки. Тому реагувати на нього потрібно з урахуванням цього сценарію.
Що робити, якщо строк надання відповіді на законний запит уже минув?
Залежить від ситуації. Часто є сенс надати відповідь навіть із запізненням: це може зняти питання штрафу за ненадання відповіді та зробити непотрібним призначення позапланової перевірки. Оптимальну тактику варто визначати з адвокатом з урахуванням змісту запиту.
