Компанія працює у звичному режимі. Є договори, первинні документи, постачання, оплати, постійні покупці. І раптом отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ.
Податкові накладні більше не реєструються. ПДВ зависає. Покупці не отримують податковий кредит. Бухгалтер уже переглядає останні операції, а директор ставить головне запитання: чому податкова внесла компанію до ризикових саме зараз?
Найчастіше відповідь не лежить на поверхні. Документи в порядку, контракти підписані, оплати пройшли. Але система вже побачила щось інше і прийняла рішення про ризиковість.
У цій статті я розповім, які критерії ризиковості платника ПДВ реально застосовує податкова у 2026 році, чому компанії потрапляють до переліку ризикових і що працює для виключення з нього.
Чому статус ризикового це більше, ніж формальність
Статус ризикового це не штраф і не податкова перевірка. Але для бізнесу його наслідки часто відчутніші за штраф, тому що вони одразу б’ють по обороту, прогнозованості та довірі контрагентів.
Саме тому рішення про відповідність критеріям ризиковості не варто сприймати як формальне повідомлення. Це сигнал, що система вже побачила щось, що не вписується в нормальну модель вашої діяльності. І цей сигнал потрібно зрозуміти та спростувати, а не просто зібрати документи у відповідь.
Детальніше про те, що означає статус ризикового платника ПДВ та що робити, якщо компанія потрапила до переліку ризикових – я розповідав у цій статті.
Як податкова визначає ризикового платника ПДВ
ДПС не перевіряє кожну компанію вручну, але вона постійно аналізує дані платника податків: звітність, рахунки, кадровий склад, обороти, контрагентів, динаміку діяльності. І якщо щось у цій картині виглядає нетипово, то формується сигнал ризику.
Рішення про ризиковість приймає комісія ДПС. Підставою для прийняття такого рішення є відповідність хоча б одному критерію ризиковості платника податку на додану вартість, визначеному Порядком зупинення реєстрації податкової накладної (постанова КМУ №1165).
Давайте розглянемо ці критерії детальніше.
Які критерії ризиковості платника ПДВ спрацьовують у 2026 році
Всього критеріїв ризиковості платника ПДВ існує вісім.
Перші сім стосуються випадків, які прямо свідчать про проблемний профіль компанії:
- платника зареєстровано на підставі втрачених, загублених або підроблених документів;
- компанію перереєстровано на неіснуючих, померлих, зниклих безвісти осіб;
- наявні відомості про фіктивне підприємництво;
- реальне управління компанією здійснюється не задекларованими власниками або керівниками;
- відсутні відкриті банківські рахунки;
- ПДВ-звітність не подана протягом двох податкових періодів підряд;
- неподана фінансова звітність.
Якщо компанія реально працює, подає звітність, має рахунок у банку, працівників і звичайну господарську структуру, то ці критерії зазвичай не стають для бізнесу проблемою.
Проблемою стає восьмий критерій ризиковості платника ПДВ.
Сформульований він наступним чином:
«у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Якщо вам здалося, що цей критерій звучить нечітко і незрозуміло, то вам не здалося. Він дійсно нечіткий і незрозумілий.
І саме за це його так полюбляють податківці.
Чому саме восьмий критерій найчастіше стає підставою для рішення про ризиковість
Через широту свого формулювання 8 критерій ризиковості платника ПДВ став універсальною підставою для включення до переліку ризикових. Фактично, приводом для його застосування може бути будь-яка інформація, яка, на думку ДПС, свідчить про ризиковість господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній або розрахунку коригування.
Для бізнесу це одна з найскладніших ситуацій, тому що в самому рішенні часто немає прямого пояснення, у чому саме податкова бачить проблему. Фактично компанія отримує загальне посилання на податкову інформацію, але без повного розкриття логіки, яка спрацювала всередині системи.
Як же тоді платнику, який отримав рішення про ризиковість, зрозуміти справжню причину чому підприємство внесли до ризикових?
Дещо прояснити ситуацію допоможуть коди податкової інформації ДПС.
Що означають коди податкової інформації у рішенні податкової
При застосуванні восьмого критерію в рішенні про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості ДПС повинна зазначати код податкової інформації.
Перелік таких кодів зібраний в окремому довіднику. Він затверджується наказом ДПС і оприлюднюється на офіційному сайті податкової служби.
Дуже часто саме код, зазначений у рішенні комісії, дає більше розуміння причин включення до переліку ризикових платників ПДВ, ніж загальний текст рішення. Ось чому аналіз ситуації варто починати з визначення такого коду, а не одразу готувати стандартний пакет документів для зняття ризиковості.
Які коди податкової інформації найчастіше стоять за рішенням про ризиковість
Загалом довідник ДПС містить 20 кодів податкової інформації, які слугують підставою для застосування восьмого критерію ризиковості.
Але на практиці більшість рішень комісій зводяться до посилання на кілька повторюваних кодів.
Найпоширенішими з них є:
Код 03 – недостатність ресурсів для заявленої діяльності
Один із найпоширеніших кодів.
Його застосовують тоді, коли податкова бачить постачання товарів або послуг у значних обсягах, але не бачить у звітності достатніх матеріальних ресурсів для такої діяльності.
Йдеться не лише про власні активи. Система також дивиться, чи є оренда складів, транспорт, виробничі приміщення, послуги зберігання, логістика.
Якщо модель роботи побудована через зовнішніх підрядників, але це не читається зі звітності, під цей код може потрапити навіть реальний бізнес.
Код 07 – недостатньо працівників для виконання операції в обсязі, вказаному у поданій на реєстрацію податковій накладній
Другий часто використовуваний код.
Податкова співвідносить обсяг операцій із кількістю працівників і даними про сплату ЄСВ. Якщо компанія декларує значний обсяг діяльності, але має мінімальний штат, ДПС сприймає це як невідповідність.
Особливо часто цей код використовується щодо виробництва, логістики та послуг.
Код 11 – товар є, а місця для зберігання система не бачить
Ще один типовий код.
Він з’являється тоді, коли компанія накопичує залишки товару, але у звітності відсутня інформація про власні або орендовані складські приміщення чи послуги зберігання.
Для податкової це сигнал, що обсяг товару задекларований, але фізична інфраструктура для його зберігання не підтверджується.
Коди 12 і 13 – коли проблема вже у контрагенті
Саме ці коди дуже часто стають несподіванкою для бізнесу.
Код 12 означає постачання товарів або послуг платнику, який уже має статус ризикового.
Код 13 – придбання у постачальника, щодо якого вже прийнято рішення про ризиковість.
Якщо в ланцюгу постачання вже є ризиковий контрагент, то навіть правильно оформлена власна господарська операція не гарантує відсутності проблем.
Код 20 – компанію не знаходять за адресою
Останнім часом цей код також використовується частіше.
Його застосовують, коли компанія відсутня за податковою адресою чи місцем діяльності і неможливо провести податкову перевірку.
Іноді навіть технічна проблема з комунікацією або фактичне незбігання адрес уже створює ризик.
Окремі коди (08, 09, 19) застосовуються точково – в агросекторі, експортних операціях або діяльності з підакцизними товарами.
Саме вказані вище коди найчастіше і визначають, чому компанія отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ.
Як критерії ризиковості платника ПДВ працюють на практиці
У реальній роботі податкова оцінює не окремий документ, а загальну модель поведінки компанії.
Тобто, багато рішень про ризиковість можуть прийматися не через одну помилку, а через поєднання кількох сигналів, які окремо можуть навіть не виглядати критичними.
Що може бути такими сигналами:
1. Обороти є, але система не бачить достатньої ресурсної бази
Якщо за короткий час компанія виходить на значно більші обсяги операцій, ніж раніше, без очевидної зміни структури бізнесу, це викликає додаткові питання.
Якщо компанія декларує значні поставки, але при цьому має мінімальну кількість працівників, відсутність оренди складу, транспорту або інших ресурсів, система сприймає це як невідповідність. У цьому випадку закономірно постає питання: чи може компанія фізично виконати заявлений обсяг операцій?
Іноді навіть позитивне зростання бізнесу стає причиною включення до переліку ризикових платників ПДВ, якщо, на думку податкової, у вас відсутні необхідні умови або обсяги матеріальних ресурсів для такого зростання.
Звичайно, в сучасних умовах для роботи не обовʼязково мати великий штат працівників чи бути власником нерухомості і обладнання. Бізнес цілком реально працює через оренду або зовнішніх підрядників. Але це потрібно вміти правильно пояснити.
2. Різка зміна номенклатури товарів або напрямку діяльності
Компанія тривалий час працювала в одному сегменті, а потім почала продавати іншу групу товарів у великих обсягах – це майже завжди привертає увагу.
Особливо якщо новий товар входить до категорій, які система вважає такими, що не повʼязані з господарською діяльністю компанії.
3. Контрагенти впливають сильніше, ніж здається
Одна з найпоширеніших причин отримання статусу ризикового платника ПДВ – це оцінка ланцюга постачання.
Податкова враховує податкову історію ваших контрагентів, наявність у них ризикового статусу, попередні блокування податкових накладних та участь попередніх ланок постачання у проблемних операціях.
Я бачив ситуації, коли компанія з повністю належними документами отримувала рішення про ризиковість лише через те, що кількома ланками вище був контрагент із негативною історією.
Для бізнесу це часто виглядає несправедливо. Але так працює система.
4. Податкова історія компанії вже містить сигнали ризику
Якщо раніше вже були блокування податкових накладних, відмови в реєстрації, розбіжності між звітністю та характером діяльності це також враховується при новій оцінці.
Що робити одразу після отримання рішення про ризиковість
Дуже часто перша реакція бізнесу після потрапляння до переліку ризикових – швидко зібрати пакет документів і подати пояснення. На практиці це не завжди правильний перший крок. Спочатку важливо зрозуміти, який саме сигнал побачила податкова і чому він спрацював саме зараз.
Для цього, як правило, потрібно:
1. Перевірити, за яким саме критерієм прийнято рішення.
Якщо йдеться про 8 критерій – подивитися код податкової інформації.
2. Проаналізувати, що змінилося в діяльності компанії останнім часом.
Нові контрагенти, новий товар, зростання оборотів, інша логістика, нові регіони поставок.
3. Оцінити, чи читається з документів і звітності реальна модель роботи бізнесу.
Чи видно працівників, склад, транспорт, субпідряд, оренду, зберігання.
4. Готувати пояснення не «взагалі», а під конкретний ризик.
Комісія має побачити не просто документи, а логіку, яка спростовує ризиковість.
5. Якщо після розгляду документів комісія ДПС повторно прийняла рішення про ризиковість – оцінити, чи є сенс подачі нового пакету документів, чи є перспектива адміністративного зняття ризиковості, чи вже потрібно готуватися до судового спору.
Як показує досвід, це саме ті дії, які наблизять вас до виключення з переліку ризикових, а не просто змарнують ваші час і ресурси.
Висновок
У багатьох випадках бізнес аналізує тільки власні документи і не бачить ширшої картини. ДПС оцінює компанію інакше: ресурси, поведінка, ланцюг постачання, динаміка діяльності та загальна податкова історія. Тому наявність реальної діяльності сама по собі не гарантує відсутності претензій зі сторони податкової.
Рішення про ризиковість майже ніколи не виникає випадково. За ним завжди стоїть конкретний сигнал. Ось чому важливо не просто доводити реальність операції, а зрозуміти, який саме сигнал комісія ДПС вже врахувала.
І чим раніше бізнесу вдасться визначити справжню причину включення до переліку ризикових, тим більше шансів повернути контроль над ситуацією без затяжного спору.
Якщо компанія вже отримала рішення про відповідність критеріям ризиковості або відмову після подання пояснень, починати варто не з підготовки нового пакета документів, а з аналізу того, який саме сигнал спрацював у вашій ситуації. Саме від цього зазвичай залежить подальша стратегія.
Як я підходжу до таких справ і з чого починається робота ви можете дізнатися на моєму сайті.
Є питання щодо вашої ситуації?
Якщо компанія вже в переліку ризикових або щойно отримала відмову після першого подання документів, перший крок – зрозуміти, що саме стало підставою для такого рішення. Від цього залежить, чи можна зняти ризиковість на рівні комісії, чи вже потрібно готуватися до спору. Якщо хочете – можете описати вашу ситуацію, я подивлюся, з чого тут варто починати.
Відповіді на питання, які могли у вас виникнути при прочитанні статті
Чи означає статус ризикового платника ПДВ податкову перевірку?
Ні. Сам по собі статус ризикового не є перевіркою, але часто стає підставою для подальшого посилення уваги податкового органу.
Чи можна виключити підприємство з переліку ризикових без суду?
Так, якщо правильно визначити причину включення і підготувати логічну позицію для комісії.
Чому компанія стала ризиковою, якщо операції реальні?
Тому що система оцінює не лише реальність операції, а й загальну модель діяльності компанії, її контрагентів, податкову історію і ланцюг постачання.
Скільки часу займає виключення з ризикових?
Залежить від причини включення, якості документів і обраної стратегії. Якщо питання вдається вирішити на рівні комісії ДПС, документи розглядають протягом 7 робочих днів. Якщо ж спір переходить у судову площину, процес може тривати 3-4 місяці і довше.
